7 жовтня 2026 року Рада з питань ЗМІ та телерадіомовлення Азербайджану спростувала повідомлення про причетність Баку до справи ексочільника Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Августа Ганнінга, підозрюваного у шпигунстві. Відомство назвало такі твердження безпідставними і заявило, що «зловмисна мета сил, що стоять за цією операцією з дезінформації, — завдати шкоди відносинам між Азербайджаном та Німеччиною». Про спростування того самого дня повідомило агентство Reuters.
Підтверджені дати та цифри
- 1998—2005 — роки, протягом яких Ганнінг очолював BND.
- 6 жовтня — дата затримання Ганнінга у Бад-Тельц-Вольфратсгаузені на півдні Німеччини та його колишнього помічника Манфреда Д. у Штайнфурті (за даними The Guardian).
- 7 жовтня 2026 — дата офіційної заяви Баку, поширеної Reuters.
Що відомо зі слідства і де джерела різняться
Der Spiegel першим повідомив, що Ганнінг міг передавати секретні документи агенту з Азербайджану. За даними прокуратури, він платив гроші за секретні документи від співробітника BND, відповідального за діловодство, та готував аналітичний звіт для офіцера неназваної іноземної розвідслужби. Федеральна прокуратура Німеччини відмовилася коментувати матеріал Der Spiegel, а сам Ганнінг не відповів на запит Reuters.
Джерела не узгоджуються щодо країни-адресата звіту: Укрінформ пише про «офіцера неназваної іноземної розвідслужби», тоді як NV на підставі Der Spiegel прямо вказує на азербайджанські спецслужби. Точна правова кваліфікація підозри у публікаціях також дещо різниться.
