Керівник Офісу Президента Кирило Буданов 2 жовтня 2026 року провів у Києві засідання Координаційної ради з питань захисту прав ветеранів, членів сімей загиблих Захисників і Захисниць України, полонених та осіб, зниклих безвісти. Головна тема — ситуація, що склалася навколо репатріації тіл і ідентифікації полеглих військових, яка безпосередньо стосується родин полеглих военнослужбовців по всій Україні.
Скільки тіл повернуто і чому частина з них не впізнана
У межах репатріаційних заходів в Україну повернуто понад 26 тис. тіл та останків. Значна частина з них досі залишається невпізнаною. За словами Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Ігоря Клименка, процес ідентифікації ускладнюється через стан тіл: російська сторона часом передає в одному пакеті останки кількох людей, а рештки однієї людини можуть надходити у різних пакунках чи на різних етапах репатріації.
Що робить держава для пришвидшення ідентифікації
Засідання зафіксувало цілу низку конкретних кроків:
- створення міжвідомчої групи для розгляду проблемних питань ідентифікації;
- перегляд роботи бюро судово-медичних експертиз, особливо в регіонах, де фіксуються бюрократичні затримки та порушення регламентів;
- залучення додаткових міжнародних спроможностей для проведення ДНК-експертиз;
- розробка Міністерством охорони здоров’я окремих стандартів для оглядів та експертиз неідентифікованих тіл чи останків військових.
Питання ідентифікації тіл відтепер перебуває на контролі Ради національної безпеки і оборони, а уряд має невідкладно ухвалити необхідні нормативно-правові рішення, зокрема щодо збільшення кількості міжвідомчих робочих груп. Контекстом до засідання стало доручення Прем’єр-міністра Сергія Корецького від 18 вересня підготувати план удосконалення процедури ідентифікації тіл протягом тижня.
