Російські конструктори переносять реактивний двигун безпілотника «Герань-5» із відкритого пілона над фюзеляжем у кормову частину корпусу, повідомив авіаційний експерт Анатолій Храпчинський. За його словами, така модернізація має на меті суттєве збільшення швидкості апарата та ускладнення його перехоплення українськими дронами.
Аеродинамічні причини перекомпонування
На попередніх моделях «Герані-5» використовувався невеликий китайський турбореактивний двигун Telefly, встановлений на пілоні над корпусом. Як зазначив експерт, зовнішнє розташування створює додатковий аеродинамічний опір і зміщує лінію тяги відносно поздовжньої осі, через що апарат змушений коригувати положення у польоті. Перенесення силової установки всередину фюзеляжу наближає лінію тяги до осі та знижує опір, що розглядається як шлях до вищих швидкостей.
Ціна технічних рішень
Внутрішнє розміщення двигуна потребує додаткового простору для повітрозабірних каналів, вихлопної системи та термозахисту, що скорочує об’єм для пального. За словами Храпчинського, збільшення швидкості потенційно може відбуватися ціною скорочення дальності польоту. Високі температури біля двигуна можуть пошкоджувати композитні матеріали корпусу, тому конструкторам необхідно застосовувати металеві екрани та інші рішення, що збільшує масу, складність і собівартість виробництва.
Відомі характеристики «Герані-5»
«Герань-5» — далекобійний реактивний безпілотник, який РФ почала застосовувати проти України на початку 2026 року; перше зафіксоване застосування ГУР повідомило 11 січня. За даними української розвідки:
- довжина — близько 6 м;
- розмах крил — до 5,5 м;
- вага бойової частини — близько 90 кг;
- крейсерська швидкість — 450–600 км/год.
Конструкція «Герані-5», за даними ГУР, має схожість з іранським безпілотником Karrar. За словами експерта, конструктори готують апарат до польоту на швидкостях «до 700 км/год» — ця оцінка подається як думку/припущення фахівця, а не як підтверджена характеристика.
