14 вересня президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито погодилася не завдавати ударів по обʼєктах російської енергетики і що РФ нібито вчинить так само. Він також повʼязав зростання світових цін на дизельне пальне переважно з війною між Росією та Україною, а не з війною США з Іраном. Напередодні речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що РФ вітає заклик Трампа до України утриматися від ударів по дизельній інфраструктурі РФ, але відмовився відповідати, чи готова Росія припинити удари по українській інфраструктурі у відповідь.
Заява Зеленського того ж дня
Того ж дня президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова не завдавати ударів по енергетиці РФ за умови, що партнери забезпечать реальне бажання Росії не бити по українських енергетичних обʼєктах, критичній інфраструктурі та руху продовольства, і що домовленість буде надійною та довгостроковою. Він додав, що Україна не впевнена, що РФ має бажання дотримуватись будь-якої домовленості, і очікує від партнерів конкретики. За його словами, щодня мішенями стають українські обʼєкти енергетики, портова інфраструктура, логістика, склади із продовольством і фармацевтикою.
Позиція Москви та оцінка ISW
Інститут вивчення війни (ISW) констатує, що російські чиновники не відповіли ні на заяви Трампа, ні на заяви Зеленського. Financial Times із посиланням на джерела пише, що Путін відмовляється від енергетичного перемирʼя. Зеленський наголосив, що домовленість не повинна зірватися після російських «виборів», і що деескалаційний крок щодо критичної інфраструктури може стати першим кроком до миру. Публікація ТСН з авторською стрічкою Олени Капнік вийшла 15 вересня о 07:43.
